Аналітична довідка щодо закону №367-IХ від 12 грудня 2019 року, що вступає в силу 26.03.2020 року.

щодо змін внесених законодавчі акти про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції відповідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду» від 12 грудня 2019 року № 367-IX
Скачати тексти можна тут:
Як вбачається з змісту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо зменшення тиску на бізнес з боку органів ринкового нагляду» від 12 грудня 2019 року № 367-IX (надалі Закон від 12.12.2019 року № 367-IX), він спрямований на зменшення корупційних ризиків у діяльності посадових осіб під час здійснення перевірок, посилення захисту споживачів та інших суспільних інтересів у разі виявлення на ринку нехарчової продукції, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам.
Вказаний Закон також спрямований на приведення чинного законодавства України у сфері державного ринкового нагляду у відповідність до вимог законодавства Європейського Союзу.
Щодо проведення перевірок
Порядок проведення перевірок регулюється положеннями Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Законом від 12.12.2019 року № 367-IX внесені зміни до вищевказаного Закону в частині проведення позапланових перевірок.
Так відповідно до нової редакції Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» друге речення абзацу п’ятого викладено в такій редакції:
“Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу”;
абзац шостий викладено в такій редакції:
“У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику чи уповноваженій особі суб’єкта господарювання – юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі – підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.
Суб’єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб територіального органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред’явили документи, передбачені цим абзацом”.
По суті вказані зміни стосуються лише уточнення назви органу яким може проводитися перевірка. В новій редакції це посадові особи територіального органу державного нагляду (контролю).
В ст. 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в новій редакції визначено орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), замість органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, у попередній редакцій. Практично для суб’єктів господарювання ці зміни не мають практичного значення.
В іншій частині порядок проведення планових та позапланових перевірок залишено без змін та регулюється, як було зазначено вище, положеннями Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» винній редакції.
Перелік видів продукції який є предметом нагляду органів державного ринкового нагляду та перелік органів, які здійснюю ринковий нагляд затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1069 в редакції від 14 серпня 2019 року.
Змінами, внесеними Законом від 12.12.2019 року № 367-IX встановлено, що ринковий нагляд не розповсюджується на : ядерні установки, об’єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами, ядерні матеріали, радіоактивні відходи, інші джерела іонізуючого випромінювання; об’єкти будівництва, визначені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності »; дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння та вироби з них (ювелірні і побутові).
На інші об’єкти, зазначені у Постанові Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2016 р. № 1069 ринковий нагляд розповсюджується в повному обсязі (перелік видів продукції на який розповсюджується ринковий нагляд та перелік органів, що здійснюють ринковий нагляд додається).
Крім того, Закон від 12.12.2019 року № 367-IX усуває дублювання контролю за окремими видами продукції і уніфікує різновиди перевірок нехарчової продукції, що дозволяє уникнути зловживань. Встановлює вимоги до інспекторів органів ринкового нагляду та суб’єктів господарювання щодо переліку і термінів надання документів при проведенні перевірки.
Так, відповідно до нової редакції ст. 23 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» під час проведення перевірок характеристик продукції проводиться перевірка документів, у разі необхідності – обстеження зразків продукції, за результатами яких приймається рішення про відбір та експертизу (випробування) зразків продукції, про що зазначається в акті, підготовленому відповідно до вимог статті 231 цього Закону. Так, у направленні на проведення перевірки зазначаються: найменування органу ринкового нагляду, що здійснює перевірку; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється перевірка; предмет перевірки (вид (тип), категорія та/або група продукції); г) місце розміщення продукції (найменування та адреса об’єкта, де розміщується продукція (магазин, ринок тощо); ґ) підстави для проведення перевірки; д) список посадових осіб органу ринкового нагляду, які беруть участь у здійсненні перевірки, із зазначенням їх посади, прізвища, імені та по батькові; е) список осіб, які залучаються до здійснення перевірки є) дата початку та дата закінчення перевірки; тип перевірки (планова або позапланова); інформація про проведення попередньої перевірки (тип перевірки, дата початку та строк її здійснення).
При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.
Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.
Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові – у розповсюджувачів та виробників такої продукції.
Предметом таких перевірок є характеристики продукції певного виду (типу), категорії та/або групи.
Під час проведення перевірок продукції певного виду (типу), категорії та/або групи забороняється перевіряти продукцію іншого виду (типу), категорії та/або групи.
У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції органом ринкового нагляду прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів щодо продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, що є предметом перевірки, такі заходи мають бути вжиті суб’єктами господарювання щодо всіх одиниць продукції певного виду (типу), категорії та/або групи, які надаються на ринку та є небезпечними, становлять ризик та/або не відповідають встановленим вимогам.
Перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та направлень на проведення перевірки, що видаються та оформлюються відповідно до цього Закону. У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та направлення видаються і оформлюються невідкладно.
Строк проведення перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції чотирьох робочих днів, у виробника такої продукції – п’яти робочих днів.
У разі проведення експертизи (випробування) зразків продукції, відібраних під час перевірки, на час її проведення перебіг строку проведення перевірки характеристик продукції призупиняється до одержання органом ринкового нагляду результатів експертизи (випробування).
У разі здійснення перекладу, перебіг строку проведення перевірки характеристик продукції призупиняється до моменту одержання органом ринкового нагляду перекладених документів і матеріалів, але не більше ніж на 30 робочих днів.
У разі проведення перевірки за місцезнаходженням органу ринкового нагляду перебіг строку проведення перевірки починається з дня одержання органом ринкового нагляду від суб’єкта господарювання документів (їх копій) на продукцію.
Продовження строку проведення перевірки не допускається.
Посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, перед початком перевірки зобов’язана роз’яснити суб’єкту господарювання, продукція якого перевіряється, порядок оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду та їх посадових осіб.
У разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб’єктом господарювання документів, вживає заходів щодо визначення виробника такої продукції або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, особи, яка поставила відповідному суб’єкту господарювання цю продукцію, а також всіх осіб, яким відповідний суб’єкт господарювання поставив таку продукцію.
Після визначення виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, орган ринкового нагляду розпочинає проведення перевірки характеристик такої продукції в її виробника або особи, яка вважається такою, що ввела продукцію в обіг, та визначає всю послідовність суб’єктів господарювання в ланцюгу постачання такої продукції.
У разі якщо суб’єктом господарювання надано висновки експертизи, протоколи випробувань продукції, сертифікати відповідності або інші документи про відповідність, видані за результатами добровільної оцінки відповідності акредитованими органами з оцінки відповідності, органи ринкового нагляду належним чином ураховують ці документи при проведенні перевірок характеристик продукції.
Органи ринкового нагляду мають право звертатися до органів з оцінки відповідності із запитами стосовно надання відомостей про видачу, відмову у видачі, обмеження сфери, призупинення та скасування документів про відповідність відповідної продукції. Органи з оцінки відповідності повинні надавати відомості за такими запитами не пізніше наступного робочого дня з дня їх одержання.
У разі якщо під час перевірок характеристик продукції виявлено ознаки фальсифікації продукції, порушення прав інтелектуальної власності або інших правопорушень, притягнення до відповідальності за вчинення яких не належить до компетенції органів ринкового нагляду, органи ринкового нагляду надають таку інформацію відповідним уповноваженим державним органам.
Таким чином, слід мати на увазі, що згідно внесених змін перевірка характеристик продукції у її виробників здійснюється тільки в разі, якщо є документально підтверджені підстави вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій або бездіяльності виробника такої продукції. При проведенні перевірок продукції певного виду (типу), категорії або групи забороняється перевіряти іншу продукцію. Це дозволяє сфокусувати перевірку і запобігти зловживанням.
Щодо відповідальності за порушення вимог законодавства про ринковий нагляд.
Вказаним Законом внесені зміни до ст.. 44 ЗУ “Про загальну безпечність нехарчової продукції”
Так, посилюється відповідальність за порушення вимог Закону, за введення виробником та/або імпортером у обіг нехарчової продукції, яка не відповідає вимогам технічних регламентів, які розповсюджуються на цю продукцію – у розмірі 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (51 тис.грн). За повторне вчинення такого самого порушення протягом трьох років – у розмірі 6 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102 тис.грн).
Штраф за недодержання розповсюджувачем умов зберігання продукції, якщо внаслідок цього продукція стала небезпечною – 2 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (34 тис.грн), а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення – 4 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (68 тис.грн).
За невиконання або неповне виконання рішення органу державного ринкового нагляду про вжиття заходів із забезпечення безпечності продукції передбачено штраф у розмірі 6 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102 тис.грн) для виробника та у розмірі 4 тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (68 тис.грн) для розповсюджувача.
У разі створення перешкод шляхом недопущення до проведення перевірок характеристик продукції та невиконання встановлених Законом вимог посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, – у розмірі 10 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (170 тис.грн.)
Суб’єкт господарювання зобов’язаний сплатити штраф у п’ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення. При цьому сплата штрафу не звільняє виробника або розповсюджувача від відповідальності за шкоду, заподіяну споживачам (користувачам).
Для розрахунку штрафу використовується неоподатковуваний мінімум доходів громадян в розмірі 17 грн.
Додаток до довідки
Перелік видів продукції, щодо яких органи державного ринкового нагляду здійснюють державний ринковий нагляд
Скачати файли з текстами можна тут:
1 Comment
За збереження молого бізнесу